Вступ：

У промислових виробничих процесах температура є одним із важливих параметрів, які необхідно вимірювати та контролювати. Для вимірювання температури широко використовуються термопари. Вони мають багато переваг, таких як проста конструкція, зручне виготовлення, широкий діапазон вимірювання, висока точність, мала інерція та легка дистанційна передача вихідних сигналів. Крім того, оскільки термопара є пасивним датчиком, вона не потребує зовнішнього джерела живлення під час вимірювання та дуже зручна у використанні, тому її часто використовують для вимірювання температури газу або рідини в печах і трубах, а також температури поверхні твердих тіл.

Принцип роботи:

Коли два різні провідники або напівпровідники A та B утворюють петлю, і два кінці з'єднані один з одним, то якщо температури на двох спаях різні, температура одного кінця дорівнює T, який називають робочим кінцем або гарячим кінцем, а температура іншого кінця дорівнює T0, який називають вільним кінцем (також званим опорним кінцем) або холодним кінцем, у петлі генерується електрорушійна сила, напрямок і величина якої залежать від матеріалу провідника та температури двох спаїв. Це явище називається «термоелектричним ефектом», а петля, що складається з двох провідників, називається «термопарою».

Термоелектрорушійна сила складається з двох частин, одна частина - це контактна електрорушійна сила двох провідників, а інша частина - це термоелектрорушійна сила одного провідника.

Розмір термоелектрорушійної сили в контурі термопари залежить лише від матеріалу провідника, з якого виготовлена ​​термопара, та температури двох спаїв, і не має нічого спільного з формою та розміром термопари. Коли матеріали двох електродів термопари фіксовані, термоелектрорушійна сила залежить від температур двох спаїв t та t0. Функція термоелектрорушійної сили погана.